Гормональна контрацепція. Принцип дії

У 60-х роках минулого століття світ побачили перші оральні контрацептиви – таблетки, метою яких було пригнічення овуляції в жіночому організмі. А раз нема овуляції, завагітніти неможливо. Значить, можна вільно мати статеві стосунки, не переживаючи про наслідки.

І це справді вдавалося. Дози синтетичних гормонів були дуже високими, овуляція блокувалася. Але! Жінки мали серйозні проблеми зі здоров’ям, і навіть помирали.

Тому дози почали зменшувати, тим самим суттєво знижуючи ймовірність блокування овуляції. До того ж, якщо це оральна форма препарату (тобто таблетки) на ступінь засвоєння препарату впливає стан шлунково-кишкового тракту (наприклад, розлади травлення), особливість ферментативних систем організму, дія інших медикаментів, зокрема антибіотиків, пропущений прийом.

В результаті залежно від того, наскільки сильний жіночий організм, та від перелічених вище факторів, при прийомі гормональної контрацепції овуляція або зберігається, або блокується з періодичними т.зв. «овуляціями прориву».

Щоб зрозуміти, як це відбувається, мусимо коротенько згадати, як працює жіночий організм.

У ньому  постійно циклічно відбуваються наступні процеси. Після того, як наприкінці циклу опустилися до мінімуму рівні жіночих статевих гормонів естрогенів та прогестерону, починається менструація. Далі, гіпоталамус, який реагує на психо-емоційний стан жінки, у випадку якщо не бачить суттєвих перешкод до настання вагітності (сильного стресу, горя, хвороби), надсилає відповідний сигнал гіпофізу, а той в свою чергу «запускає» наступні циклічні зміни. Виділяється фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), під дією якого в яйниках розпочинається розвиток яйцеклітини. Далі буде овуляція, через 12-16 днів менструація. А потім знову все спочатку….

Задумом гормональної таблетки було дати організму жінки постійну дозу гормону. Не буде звичного моменту досягання мінімуму наприкінці циклу. Тоді гіпофіз не буде виділяти фолікулостимулюючого гормону. Відповідно не буде овуляції. Можна мати статеві стосунки без шансу завагітніти.

Як уже згадувалося вище, так було з препаратами першого покоління, але не є зараз. У сучасних низько дозованих таблетках овуляція або зберігається, або блокується з періодичними т.зв. «овуляціями прориву».

Тобто яйцеклітина може вийти з яйника. Сперматозоїди також можуть потрапити в порожнину матку. Їм важче, ніж за звичайних умов, бо слиз в шийці матки під дією гормонів загущується, але все ж завдання цілком реальне . Шанс зачати дитинку, як Ви розумієте, є!

Після запліднення дитинка починає рухатися в порожнину матки, де має прикріпитися до її стінки і продовжити свій розвиток. Матка мала би готуватися до цієї зустрічі через наростання ендометрію, своєрідної подушечки для дитинки. Але не тоді, коли діють гормональні препарати. В даному випадку цього не стається. Стінки матки «тонкі та голі», дитинка не має до чого прикріпитися і виходить з організму. А по суті – помирає через те, що мама навмисне створила для неї умови несумісні з життям. Вона навіть не буде знати, що кілька днів була мамою. Дитинка вийде з організму разом з менструальною кров’ю.

Скільки разів це станеться за час прийому гормональних препаратів – один лише Бог Святий знає….

Гормональна контрацепція у будь-якій формі має АБОРТИВНУ, а не протизаплідну дію.